Шелъ я отвѣдать варенухи,
Шелъ, шелъ, и вдругъ—сама суди,
Метелица—и въ носъ, п въ ротъ,
И въ бороду такъ и несетъ,
Такъ и несетъ.
^ о л о у а
(закидывая
во
дворъ).
Никакъ затихло
И посвѣтлѣло—
Ролова,
Вотъ те на!
Такъ ты и Головѣ не рада!
Солона.
Ты знаешь самъ, панъ Годова,
Я скромная вдова—
Не всякаго и въ хату я пущу,
Иного іі ухватомъ угощу.
Ролова.
Иного хвата
Можно и ухватомъ;
Ну, а меня чего ты испужалась?
Неужели не рада?